Явлення Богородиці уві сні

Перед відходом на пенсію я працювала головним бухгалтером в магазині. І ось якось ми розговорилися з замдиректора Тамарою Степанівною. Я родом з Миколаївської області, а вона з Сумської. -Яким вітром тебе занесло до Миколаєва? - запитала я. І ось що вона мені розповіла.

- Я родом з села Новомутин Конотопського району Сумської області. Мама моя Євдокія Олексіївна колгоспниця, неграмотна і при цьому дуже віруюча. Упоравшись по господарству, вона ставила на стіл вечерю, а сама йшла в свій куточок, де була ікона Божої Матері, вставала на коліна і молилася вголос, дякувала за минулий день. А ще просила, щоб Богородиця дала сили і здоров’я на наступний. Так що я з дитинства знала молитви.

Мама дуже хотіла, щоб ми з братом отримали освіту. Брат пішов в ремісниче училище, а я закінчила вісім класів і вступила в Путивльський технікум вчитися на продавця. Після навчання нам з братом видали тільки копії дипломів. Треба було відпрацювати три роки за розподілом, тоді, сказали, віддадуть оригінали.

Мене розподілили в овочевий магазин в Миколаєві. Праця не з легких. Вранці вантажник розвезе нам овочі в ящиках, ваги, і ми торгуємо. А потім завмагазіном з усіма робочими чоловіками їдуть або на базу, або в радгосп за овочами. Тепер нам вже нікому піднести важкі ящики, тягаємо самі. Добре, якщо хтось із покупців допоможе. Так, до речі, я і познайомилася зі своїм майбутнім чоловіком.

Одружилися. Хоч я з села, міцна, але народжувати довелося важко. І через місяць донечка померла. А мене навіть з пологового будинку не випустили попрощатися з нею. Чоловік ховав дочка сам. А мені лікарі сказали, що дітей у мене більше не буде.

фото https://elitsy.ru/profile/17798/1165348/

фото https://elitsy.ru/profile/17798/1165348/

Я страшенно журилася. Написала братові лист. Він прочитав його мамі. Євдокія Олексіївна поплакала і, як завжди, впоравшись по господарству, встала на коліна в своєму куточку і розповіла Божої Матері про наше горе. Вона так довго молилася, що прямо біля ікони і заснула.

І приснився їй дивний сон. Матір Божа в білому вбранні дала Євдокії Олексіївні повчання:

- Їдь до дочки, утіш її. Нехай поїдуть з чоловіком до моря, море лікує. І будуть у неї діти. Народить вона сина, і нехай назве його Русланом. Це буде воїн, ваш захисник.

Мама на ранок сказала братові, щоб він посадив її на поїзд до Миколаєва. Приїхавши, почала втішати мене: мовляв, відпочиньте на море, і будуть у вас діти. Народиться хлопчик, його потрібно назвати Русланом. Я питаю:

- Звідки ти знаєш це ім’я, з казки Пушкіна?

Тоді вона розповіла нам свій сон.

Ми так з чоловіком і зробили: з’їздили у відпустку на море, поправили своє здоров’я, і ​​через рік я народила здоровенького сина. Ми його назвали Русланом. А потім я ще й дочка народила. Після закінчення 10 класів Руслан вступив до військового училища і до сих пір є. Син Руслана Славік теж закінчив військове училище пішов по стопах батька.

Читайте також:

Чую-на веранді відчиняються двері, хоча я її закрила на ключ. Потім почулися кроки. Чи треба говорити, в який жах я прийшла.

Допомога з того світла.

Не можна прибирати ікони, це загрожує поганими наслідками.

П одпісивайтесь на ресурс, ставте палець вгору) Підписатися

Надсилайте Ваші історії на пошту face-reality23@yandex.ru



ЩЕ ПОЧИТАТИ