'... Одне знав напевно, що на довгі ноги і короткі спідниці більше ніколи не поведеться ...'

Ростислав знав чому западала на красивих жінок. Як же не потонеш в жіночих чарах: витонченої фігурі, блакитних, карих, а то в зелених очах, розкішних волоссі.

Три дружини-красуні були в житті Ростислава, які його залишили, бо, як говорили, зустріли кращих. І з новими обранцями вони не поєднували надовго свої долі. Це такий тип дівчат: які викачують із заможних чоловіків енергію, гроші, життєві сили, щоб потім знайти нову жертву.

Фатальні жінки нишпорять в пошуках забезпечених чоловіків, вимагають комфорту, забуваючи про власні душі.

Три жінки розбили серце Ростиславу. Добре, що хоч одна народила йому сина. Навіть рідна дитина не втримала жінку, щоб створити сімейне вогнище. Завдяки малому, людина відчувала себе не так самотньо в свої сорок п’ять років.


Ростислав панічно боявся жінок і тримав їх на відстані. Не раз задавався питанням: то життя змусило його бути таким недовірливим, дійсно доля така, що не скупиться на корисливих красунь? Одне знав напевно, що на довгі ноги і короткі спідниці більше ніколи не поведеться.


- Папа, я хочу, щоб няня була моєю мамою, а ще я хочу братика, - сказав одного разу чотирирічний Андрій татові, який повернувся з роботи пізно ввечері.


Саме тоді слова малого змусили чоловіка розкрити очі і побачити тиху, скромну і милу дівчину, яка з моменту народження сина працювала в його будинку.


Оксана була сиротою, виховувала дівчину вже покійна тітка. Після закінчення школи навчалася на курсах швачок і у вільний від роботи в Ростислава час, шила вдома.

Її однокімнатна квартира, яку залишила тітка для своєї племінниці, була більш схожа на майстерню. Замовників у Оксани вистачало, адже вона любила свою справу і не лінувалася.

Наполегливо йшла до своєї мрії: дуже хотіла відкрити власне ательє. Бувало не раз, що і по ночах кроїла і шила.Збирала дівчина копійку до копійки, так як мала сама про себе дбати.


… Не знав Ростислав, як підступитися до Оксани, щоб не налякати і так закриту в собі дівчину. Він не виявляв надмірної уваги, тому що і так червоніла, що і йому ставало не по собі.

Запросив якось у вихідний день Оксану в зоопарк, мовляв, сам не впорається з малим і йому на деякий час потрібно буде відлучитися у справах. Погодилася. Тоді відвідувачі зоопарку бачили в них щасливих чоловік, а Ростислав зрозумів, що закохався.

Таких почуттів в його серце не було раніше. Його розривало зсередини від щастя. Хотілося повернути гори, літати, або ще Бог знає, що творити …


- Виходь за мене, Оксана, - якось все-таки одного разу зважився і запропонував Ростислав. - Обіцяю все життя, скільки мені дано Богом, турбуватися про тебе, любити тебе і кожен твій день наповнювати щастям.


Погодилася Оксана і не пошкодувала. Ростислав, який в минулому пережив не одну подружню зраду, плекав свою улюблену, цінував кожен прожитий з нею день.

І збулися дві заповітні мрії - народився братик для Андрія, а Оксана відкрила своє власне ательє.

Рано чи пізно кожен з нас зустріне справжню любов.Потрібно тільки почекати …

Поставте лайк, якщо вам сподобався розповідь. Також підпишіться на канал, мені важливий кожен читач.



ЩЕ ПОЧИТАТИ